Женитьба дурня

Жив був соби казак, у его була жинка и еще був сын Грицько. Грицько ходыв в степу за вивцями. От дид с бабою змовляються:

- Стара! Треба нам Грицька оженить.

- Як женить, так женить! - послали воны за Грицьком.

Приходе наймит, да и каже:

- Здоров був, паноче! Батько звилив тоби иты до господив.

Прийшов до дому, устричають його батько и мате:

- Здоров був, сынку! Як соби маешь?

- Слава Богу, тату и мамо! помаленьку, А чого-це вы мене до дому звалы?

А батько каже:

- Та вже-ж я - старый и мате твоя - стара, так треба тебе оженить.

- Не хочу! Пиду соби у степ.

- Почекай (подожди) лышинь трохи: мы порадамось (рада-совет) з добрыми людьми, як воны ска жуть.

- Ну, добре!

От добри люды присовитовалы, щоб даты йому борошня (зерно, хлеб) мишкив шисть и послаты на базар; та и звилить йому, щоб вин не продавав ни евреям, ни купцям, ни старым бабам, а продавав дивчатам и молодыцям, и просыв бы з их за борошно еб...лки. Прийшов старый до дому, та и каже:

- Сынку! Бери пару водив, запрягай у виз и йидь на базар, та везы шисть мишкив борошня; тилко не продавай евреям, купцям и старым бабам, а продавай дивчатам та молодыцям.

От вин узяв пару волив, заприг, наклав на виз бо-рошня и повиз у мисто. Пидъихав к базару, устричае його еврей.

- Здоров був, паноче! Що таке у вас е продажне?

- Ничего нема, бисив еврей! Пидходе купец:

- Що таке, паноче продаете?

- Ничего нема!

Оце подходе к йому молодыця и пытае:

- Що таке продажне?

Вин каже:

- Борошно.

- А скилько е?